Вони пропонують установлювати «особистість» тварин по відбитках лап.
Фотографуючи сліди, залишені гепардами в природньому середовищі проживання, дослідники можуть спостерігати за хижаками, не бачачи їх. Методика вже використовується вченими для дослідження інших представників сімейства котячих і зникаючих видів хижаків, таких як бенгальські тигри й полярні ведмеді.
Методика заснована на очевиднім припущенні, згідно з яким слід від лапи унікальний для кожного гепарда, так само як відбиток пальця для людини. Зі знімків відбитків лап створюється комп'ютерна база даних. Коли в неї додається нове зображення, спеціальна програма перевіряє всі наявні знімки на подібність із новим відбитком. Завдяки цій технології зоологи зможуть стежити за переміщеннями гепардів, а також з'ясовувати, яка чисельність тварин на певній території, і як вони взаємодіють один з одним. Крім того, зоологи зможуть ідентифікувати «проблемних» хижаків і переселити їх в інші райони проживання, щоб зберегти чисельність тварин.
За словами розроблювачів, їх рішення у першу чергу придасться вченим, оскільки піймати хижака й надягти на нього нашийник з радиомаячком не представляється можливим…
Гепард — найшвидша наземна істота, яка в погоні за жертвою розвиває швидкість до 110-115 км/год; до 75 км/год хижак розганяє всього за дві секунди. Бігає звір стрибками довжиною по 6-8 м, затрачаючи на кожний стрибок менше 0,5 секунди. Гепард здатний швидко міняти напрямок перегонів. Під час «спринтерського забігу» частота його подиху зростає до 150 дихальних рухів за хвилину.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.